Олександр Аронець

Військовослужбовець бригади "Азов", громадський діяч, правозахисник, волонтер (БФ "Нащадки Сагайдачного")

Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Дякуємо "криптовізіонеру" Удянському за систему ППО Patriot

15 20111

Або як фани Лаврова піаряться на західній допомозі Україні

Ви будете сміятись, але дякувати за передачу Румунією системи ППО Patriot ми маємо криптобізнесмену Миколі Удянському. Я чуть не попирхнувся, коли прочитав відповідну новину. Але окрім сміху, з’явилось питання, а що ж це за пан таких всемогутній. Як виявилось, любитель міністра закордонних справ Лаврова, а в минулому і Рамзана Кадирова… Далі детальніше.

Власне побачивши вчорашню новину про поставку Румунією до України ЗРК Patriot, я несподівано натрапив на ну дуже цікаве "джинсове" інтерв’ю. З якого випливало, що саме цьому, прости Господі, "криптовізіонеру" (що б це не означало) і за сумісництвом почесному консулу Румунії у Харкові Україна, можливо!, зобов’язана отриманням систем Patriot. Причому не однієї, а, як каже консул і візіонер, одразу кількох.

Цитую: "Під час війни у ​​найважчі часи для Харкова я намагався показувати реальну обстановку у місті, привозив делегації. І завдяки тому, що влада Румунії отримувала правильну інформацію про те, що відбувається в Україні, можливо ми і отримали кілька систем Patriot".

микола,удянський

ППО – тема надважлива і чутлива, потребує такту, обережності та тиші. У цій темі немає місця для клоунів. Бо ці системи, без перебільшення, рятують тисячі життів цивільних та критичну інфраструктуру. Вони для нас справді безцінні, і справа навіть не в ціні понад мільярд доларів. А в тому, що отримати їх вкрай важко з геополітичних та безпекових питань. Їх ніхто не хоче віддавати, бо віддати – залишити "дірку" у власному небі. І тому за отриманням кожної з них стоїть тривала кропітка зовнішньополітична робота. І саме тому спекуляції на цій чутливій темі, м’яко кажучи, вкрай недоречні, і повинні не лише засуджуватися суспільством, а й отримувати належну правову оцінку.

Для того, щоб вивести добродія на ім’я Микола Удянський на чисту воду, не потрібно володіти якимись глибокими інсайдами. Варто лише згадати офіційні повідомлення, які спростовують його маячню. Зокрема, коментар Президента Румунії Клауса Йоханніса журналістам у Вашингтоні 7 травня 2024 року про те, що питання передачі ЗРК Україні було порушено президентом США Джозефом Байденом на зустрічі із президентом Румунії. А також повідомлення Вищої ради оборони Румунії від 20 червня 2024 року, в якому вказувалося, що рішення про передачу ЗРК приймається в результаті погіршення безпекової ситуації в Україні і регіональних наслідків, в тому числі, і для безпеки Румунії.

І тут ми переходимо до головного питання: а яким чином харківський криптоінвестор отримав посаду почесного консула, та ще й Румунії? В його біографії немає згадок про дипломатичну освіту, як і про будь-який дипломатичний досвід. Вікіпедія підказує, що він закінчив Харківський автомобільно-дорожній університет за фахом "Автомобільні дороги та аеродроми" та Харківський університет МВС за спеціальностями "Право" і "Кібербезпека". Та й його зв’язків з Румунією я не знайшов, принаймні у відкритих джерелах. Попри брак дипломатичного досвіду та відсутність зв’язків з Румунією, він був призначений почесним консулом цієї держави у травні 2023 року. І за півтора року активної діяльності за консульством не помічено: єдиною гідною уваги подією є передача генераторів на потреби ЗСУ.

Складається враження, що в нас продовжується ганебна практика купівлі посад. Інакше я просто не можу пояснити для себе цього призначення – принаймні, у відкритих джерелах немає жодних пояснень щодо отримання ним цієї посади. Можливо, причина у близькості пана Удянського до чинного мера Харкова Ігоря Терехова, а до того – до його попередника, нині покійного Геннадія Кернеса.

Не секрет, що у харківських елітах довгий час – аж до початку повномасштабного вторгнення – панували проросійські настрої. І верхівка міста мала як офіційні, так і неформальні контакти з представниками різних політичних (і не дуже політичних) проросійських кіл. Не став винятком і Микола Удянський.

Почнемо з кумедного. Як вже стало зрозуміло, пан Удянський любить купувати скляні буси гучних титулів. І ось минулого року він став переможцем такого собі Investment Persona Congress Awards. Цю фантастичну нагороду він отримав з рук такої собі Анни Штуккерт, інвесторки на довірі, яка своїм духовним батьком і вчителем називає Сергія Лаврова. Так, ту саму сумну російську конячку. Наводжу відповідний скрін.

микола,удянський

Ну а до 2022 року Удянський неодноразово хвалився своєю дружбою з людьми, близькими до лідера Чечні Рамзана Кадирова. Пізніше всі фото зі свого акаунту Удянський видалив. Але ж веб-архіви не горять. І спільні фото, де він зображений разом із блогерами з Грозного, близькими до Кадирова, а також з Рустамом Керімовим – бійцем клубу "Ахмат", можна верифікувати і переконатися, що це ніякий не фотошоп.

Зокрема, перший блок фото – Удянський з Рустамом Керімовим (бійцівський клуб Ахмат).

Микола Удянський
Микола Удянський
Микола Удянський

Другий блок фото: видалена світлина з акаунту Удянського – разом з блогерами з Грозного, близькими до Кадирова.

Микола Удянський
Микола Удянський
Микола Удянський

Таким чином, виходить вкрай дивна картина. На дипломатичних посадах, нехай і "почесних", в нас опиняються люди, які не гребують спілкуванням та веденням бізнесу із кадирівцями і приймають нагороди з рук учениць Лаврова. І ці люди публічно заявляють, що впливають на переговори від України щодо поставок зброї та обладнання.

Для мене немає сумніву, що наявність персонажів на кшталт Удянського у радіусі в 100 кілометрів навколо переговорного процесу підриває довіру до української сторони і викликає питання у партнерів, на які немає відповіді. Адже якщо я легко знайшов інформацію про кадирівсько-лавровський бекграунд "почесного консула", то наші західні партнери, які мають набагато більше можливостей, зможуть дізнатися ще багато цікавого. І тут виникає питання: чи просто це авантюризм і піар конкретного скандального підприємця? Чи агентурна робота російських спецслужб із дестабілізації переговорного процесу?

Хотів би почути офіційні відповіді від того ж Міноборони та Міністерства закордонних справ: якою є роль Миколи Удянського у переговорному процесі? Хто уповноважив його робити гучні заяви про нібито його роль у передачі Україні ЗРК Partiot? Якою є справжня причина цих заяв? Пан Удянський просто захопився власним піаром чи він свідомо прагне підірвати переговорний процес на догоду своїм друзям та партнерам з росії та Чечні?

Я беру це питання під особистий контроль і пильно слідкуватиму за подальшими його заявами. Зробимо цього кадирівсько-лавровського "візіонера" знаменитим!

Топ комментарии

  • Надя Воронко
    чувак сидить у ОАЕ і походу давно завербований
  • Євген Кравко
    Нормально чувак крутиться - а де СБУ?
  • Татка Сидорова
    А як це гімно безперешкодно через кордон їздить?
Смотреть все комментарии