Прем'єра фільму "Прифронтове життя. Сумщина" відбулась у Німеччині

«Неймовірна прем’єра про незламність українського народу, про надпотужну жагу до життя, про єдність, про справжність!» - таким був одностайний відгук глядацької аудиторії на документальний фільм режисерки Марії Яремчук і продакшену «Сектор правди» «Прифронтове життя. Сумщина». Аудиторія була не проста, адже одним із чотирьох міст, у яких одночасно показали картину, було німецьке містечко Гуммерсбах у землі Північний Рейн-Вестфалія.

Так сталось, що у 50-тисячному Гуммерсбаху після повномасштабного вторгнення опинилось кілька тисяч українських біженців. І місто посіло одне з чільних місць Німеччини не тільки по величині української діаспори на душу населення, але й по кількості гуманітарної допомоги, яка йшла й продовжує йти в Україну звідси фурами і потоками фінансів.

У елегантно-затишному UA-центрі на перегляд фільму зібрались люди з дуже непростим досвідом війни. Тут були:

-         Багатодітні батьки, що вивозили діток з-під ворожих обстрілів;

-         Ветеран, що отримав важке поранення і виїхав на відновлення до сім’ї;

-         Біженці з Маріуполя, що допомагали нашим воїнам у руїнах Азовсталі, а потім вибирались із окупації кружними шляхами,

-         Жінки, що втратили в Україні все: бізнес, домівку, синів, - і не мали змоги більше залишатись бездомними;

Всупереч поширеній, на жаль, на Батьківщині думці, що на спокійній чужині про рідні краї швидко забуваєш, люди тут ні на хвилину не забувають, хто вони й звідки родом.

Тому гуммерсбаські глядачі серцем сприймали те, що відбувалось на їх очах на екрані:

-         Розповіді простих людей про навалу окупантів у перші місяці повномасштабної війни;

-         Сповіді про страхи і героїчні вчинки;

-         Аргументи мешканців прифронтових громад, чому люди не виїхали, а залишились попри постійну небезпеку;

-         Мрії про перемогу й розповіді про те, хто і як наближав її й наближає.

«Я очікувала, що буду плакати, бо побачу криваву трагедію Сумщини. Натомість я ще раз переконалась, який незламний наш народ, яка ми міцна і сильна нація».

«Я не фанат документального кіно і, скажу чесно, ще жодного фільму не дивились з такою увагою. Він взяв мене за душу і тримав до останнього кадру»

«Фільм – неочікувано життєстверджуючий, від дає надію на життя і перемогу».

«Я по-новому відчула, що таке єдність. Якщо ми єдині, нас нікому не зламати, якими сумними й трагічними не були б обставини».

Такими були відгуки глядачів. Всі відзначили уміння режисерки розговорити людей так, щоб на екран виплеснулась щирість їхніх сердець і правда їх розповідей. І всі відчули й зрозуміли головний посил фільму – укріпити нашу єдність. А для цих глядачів – і зв’язок з Батьківщиною.

«Головне на чужині – зберегти в собі ген українця», - так сказали глядачі, що на чужині живуть новинами з України, моляться за Україну, допомагають, чим тільки можуть.

Українці Гуммерсбаху передали вітання і відео зі щирими оплесками Марії Яремчук і всій знімальній групі. І подяку за яскравий надихаючий фільм.

Незабаром фільм «Прифронтове життя. Сумщина» з’явиться на платформі Київстар ТБ, де його можна буде переглянути всім.

Статтю підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не співпадати з думкою автора.