Чому не можна вірити "рожевим" планам миру

Бачу, що у нас пішла нова хвиля повного спокою: ще пару днів і буде мир, Трамп все вирішить, "пацан тримає слово". Дуже небезпечна тенденція.

Нагадаю, що гучні обіцянки Трампа про вирішення питань із диктаторами давали серйозні збої. У 2019-му була помпезна зустріч Трампа із Кім Чен Ином і вперше американський президент ступив на північнокорейську землю. Подію подавали, як аналог польоту в космос: вічний мир, світ зітхне спокійно, нарешті ядерна загроза минула. Результат – за 4-5 років Північна Корея вступила у війну на боці росії.

По-друге, всі ці "рожеві" формули миру, які зараз розглядають в команді Трампа, мають одну серйозну ваду - не враховують маніакальних планів російського правітєля. Приклад – остання публікація The Washington Post про те, що в четвер Трамп поговорив із путіним і закликав не загострювати війну. "Атвєтку" бачили всі, за 24 години – рекордні 145 шахедів, зруйновані будинки, кров – річкою. Русскіє підвищують ставки? Не тільки, це і показова демонстрація дурі, і відповідь, що швидкого перемир´я можете не дочекатися.

По-третє, в усьому світі політика однаково цинічна і Трамп не виняток. Йому потрібен сам результат без деталізації, де буде проходити наш реальний кордон з росією і, перепрошую, в якому місті буде столиця України. Головне: перестали стріляти, Європа платить за свою безпеку сама і з туземцямм з росії знову можна торгувати.

Завжди з повагою ставився до вибору американського народу, але у цьому випадку цінності демократії для нас на другому місці. Перепрошую, але на першому – український інтерес і вирішення питання війни. Саме тому зараз важливо не впадати в ейфорію від "швидких планів", а вмикати холодну голову. № 1 – посилання обороноздатності, а не вибори і не роздача грошей направо і наліво. №2 – робота із Заходом і вироблення колективних рішень і щодо безпеки і щодо впливу на Трампа.

Тут головне – не наробити дурниць, жодних публічних образ і претензій і не заважати працювати нашій дипломатії. А порадіти від миру ми ще встигнемо. Як кажуть побратими, головне дожити і зберегти країну, принаймні в тих межах, які є на сьогодні.