Син Омельченка та партнери Черновецького: хто завалив схил Солом’янського парку заради забудови
Понеділок. Обідня пора. На терасі ресторану "Сохо парк" гуляють з десяток людей із собаками. В основному жінки уважно стежать, як малий тракторець тягає ковші землі, щоб засипати яму, яка утворилась у суботу.
Осторонь гуляє представник забудовника, окремо тусять представники Управління благоустрою. Пізніше приїздить голова громадської ради при КМДА ексдепутат Геннадій Кривошея.
Сторони пробують спілкуватись, але виходить не дуже. Представники благоустрою повідомляють, що картка будівництва призупинена, а значить жодних робіт забудовник вести не може. Мешканки сусідніх будинків обурюються, що техніка у вихідні не замовкала ні на годину.
Представник забудовника пробує пояснити, що то вони укріплюють схил зсередини котловану. Тобто, засипають, що перед тим самі нарили. Візуально видно лише насипання землі. Далі розмова підводить до того, що ніякого плану цих робіт немає.
-Зверху іде дуже поганий і затікший грунт, який і створив оползень, - каже представник забудовника.
-А після того, як пішов зсув, геодезисти працювали? - питає Кривошея.
-Звичайно, - відповідає представник забудовника.
-Нікого тут не було, але є фотофіксація, що котлован збільшувався всі ці дні, - обурюються мешканки.
В розмову, що переростає в сварку, вступає представниця Солом’янської РДА і питає в представника забудовника, так а де проєкт відновлювальних робіт і хто той герой, який за вихідні його розробив і погодив.
Представник забудовника каже проєкт є, але він його не покаже. Що він передбачає? Засипати яму землею… Остання фраза викликає питання в представниці РДА: "ви взагалі інженер, ви розумієте, що ви говорите?"
Ще через кілька хвилин сторони домовляються, що роботи припинять, поки не буде проєкту. Але трактор працює і далі.
Інша домовленість – створити робочу групу в Київраді для експертизи виданих документів.
А там буде про що поговорити. Починаючи, власне кажучи, з території парку і що нею є.
Солом’янський ландшафтний парк площею 30 гектарів було створено в 1983. Звісно, що така територія постійно приваблює забудовників. І найвідомішою частиною цієї боротьби є захист Романом Ратушним Протасового Яру.
Насправді ще з 2004 громадськість вимагає створення на території парку обʼєкта ПЗФ, зокрема надання Кучминому Яру та урочищу Протасів Яр (території т. зв. Батового курганного некрополя) статусу історико-культурного заповідника державного значення.
Протасів Яр і сам Солом’янський ландшафтний парк мають унікальну флору і фауну, яка частково охороняється Бернською конвенцією. Територія парку має складний багаторівневий рельєф: парк пересічений численними ярами і ровами, створеними річками Либідь і Мокра.
Тільки 14 липня, вже після смерті Романа Ратушного Київрада ухвалила рішення про створення ландшафтного заказника "Протасів Яр". Але в решті своєї території Солом’янський ландшафтний парк надалі залишається зеленою зоною без надання йому належного охоронного статусу, і його територія продовжує скорочуватись.
Як розповідає юрист і активіст Олександр Федорків, з початкових 31,6 га станом на 2021 від парку лишилось 26,93 га.
Переважно ці ділянки були передані під забудову, але згідно з даними містобудівного кадастру, вони залишаються частиною зеленої зони. І ділянка під нове будівництво по вулиці Генерала Шаповала частково також заступила на землі, які входять в програму розвитку зелених зон міста та є частиною парку.
"Проблема в тому, що під парк не відведена земля. В 2019 році депутати не проголосували, щоб оформити ділянку з чітким кадастровим номером, межами та технічною документацією. Водночас є сформована ділянка з кадастровим номером, яка передана під будівництво. І частину зеленої зони яка належить до парку, оскільки вона не має кадастрового номеру, віддали забудовнику як частину земельної ділянки, що призначена для будівництва комплексу", – пояснює Федорків Хмарочосу.
Земельні ділянки виділили в 2019. Тоді ж видали містобудівні умови.
Як пише Георгій Могильний, МУО від 24.09.2019 № 1184 видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА в.о. директора Олександром Яструбенком. Він досі перший заступник директора.
"Спочатку чесно вказано, що відповідно до ДПТ там зони громадської забудови, зелених насаджень загального користування та вулиць і доріг. Тобто, прямо написано, що зони житлової забудови там немає. Але подивіться пункт 3, де зазначається максимально допустима щільність населення. Яструбенко мав написати там одну цифру - 0. Міг словами написати, що відповідно до ДПТ будівництво житла не передбачено. Проте, він написав: "Не розраховується для громадської забудови", - вказує активний борець з незаконними забудовами.
За словами Могильного, ця формула вжита спеціально, щоб чиновник потім не сів, а забудовник зміг будувати що хоче.
А якщо подивитись на щит із паспортом будівництва, то виходить, що будують… ммм, готельний комплекс, але з квартирами. "Що це у вас молочко чи сметанка? Та щось таке".
Таким чином було обійдено ДПТ, які забороняють будувати тут житло, а дозволяють - лише громадську забудову.
У листопаді забудовники отримали дозвіл на будівництво. Сталося це акурат в останні дні життя корупційної ДАБІ, коли та перед смертю штампонула за місяць 450 дозволів. Включаючи скандальні об’єкти.
Ще тоді Наші гроші вказали на забудову як незаконну. "За цільовим призначенням ділянки – для будівництва адмінбудинків, офісів, будівель громадської забудови, автотранспорту. Очевидно, з огляду на це – у техніко-економічних показниках вказується, що будується 21-поверховий "апарт-готель". Водночас, код об’єкта у дозволі ДАБІ – будинки багатоквартирні масової забудови", - зазначало видання.
Зараз мешканці сусідніх будинків і активісти судяться за скасування рішення ДАБІ. Але як у випадку з будинком на Мечникова може вийти так, що після скасування рішення ДАБІ новий дозвіл дасть уже ДІАМ.
Якщо думаєте, що це все, то ні. Над ділянкою проходять високовольтні лінії електропередач. Збудувати там 21-поверхівку не вийде. Тому забудовник планує їх перенести на … місце асфальтних доріжок. Кажуть, з ДТЕК питання вже вирішили.
Взагалі у забудовника зараз кілька ділянок. І він міг би будуватись на місці старих ангарів автобази. Але він вибрав саме ту частину, яка очевидно була зеленою зоною. Ну бо ангари ніхто не забере, а от територію з деревами – теоретично могли. До речі, що схил може попливти - було відомо одразу.
А хто у нас забудовник власне?
Замовниками будівництва виступають ТОВ "Смарт-Девелопмент" та ТОВ "Міськбудальянс".
Одним із засновників ТОВ "Смарт-Девелопмент" є син колишнього мера Києва Олександра Омельченка – Олександр Омельченко (50%). Керівником компанії є Тетяна Валеріївна Ковтун. Особа з таким ПІБ раніше очолювала Відділ капітального будівництва та реконструкції Подільської РДА.
"Міськбудальянсом" до січня 2022 володів Максим Половко, який також є співвласником ТОВ "Еко-Буд-Трейд", яке, зокрема, відоме як субпідрядник будівництва Подільсько-Воскресенського мосту. Журналісти неодноразово пов’язували цю ТОВ з колишнім співголовою фракції Черновецького у Київраді та "смотрящим" за Києвом Денисом Комарницьким.
Але зараз компанія належить львів’янину Роману Тарасюку та житомирянину Андрію Чихуну. А також ПП "Студія Лада". Куди ведуть тепер зв’язки цих компаній?
Якщо про компанії Чихуна мало що можна знайти крім даних реєстрів, то Тарасюк також значиться власником ТОВ "Будгруппроектінвест-7" разом з ПП "Студія-Лада" (50%) .
Це ті, хто збирається будувати ще один скандальний комплекс на Коновальця, 30 з дозволу покійного ОАСК.
Ще одним власником ТОВ "Будгруппроектінвест-7" була ТОВ "Едельбург Девелопмент". У 2017-2020 роках керівником цієї фірми був ексочільник столичного Держардбудконтролю (2010-2014 рр) Сергій Кучер. А ще одним підписантом компанії був Сергій Левцов – свояк Степана Черновецького.
Правда, в ТОВ "Едельбург Девелопмент" теж змінились власники. Зокрема, як і в ТОВ "Будгруппроектінвест-7" там з’явився Сачаклиоглу Мехмет Вахіт (він же чоловік Ніни Васадзе).
Він же засновник і голова наглядової ради Bosphorus Development. Сачаклиоглу зараз активно піарить відновлення попри війну будівництва ЖК Махіма. Тільки от забуває додати до реклами нового комплексу, що йдеться таки про ту саму адресу Коновальця, 30.
Нагадаю за "Нашими грошима", містобудівні умови та обмеження для проєктування цього житлово-громадського комплексу Департамент містобудування КМДА видав у січні 2020 року. У цих МУО було встановлено обмеження по висоті будинку – не вище 27 метрів, оскільки ділянка по вул. Є. Коновальця, 30 знаходиться в межах історичного центру міста, Центральної планувальної зони, історичного ареалу.
Щоб зняти це обмеження, забудовник звернувся до Окружного адмінсуду м. Києва, який у липні 2020 року визнав протиправним та скасував граничне обмеження у 27 метрів для забудови. У листопаді того ж року апеляційний суд залишив рішення ОАСК без змін, і воно набуло законної сили.
Але вам розкажуть красиву рекламу про затишний ЖК на Печерську.
Про те, що там вже ніде не те, що їздити, а дихати, вам не розказуватимуть теж. Але це вже інша історія.
Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ
