Сергій Гончаров

виконавчий директор NAUDI

Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Про штрафні санкції для постачальників зброї

1 1115

Останні кілька днів українське інформаційне поле вибухнуло звинуваченнями на адресу влади через ухвалення закону, який нібито позбавляє недобросовісних постачальників зброї будь-яких штрафних санкцій. Численні активісти, антикорупціонери та опозиційні політики вже назвали це "зрадою" та "подарунком шахраям". Але чи справді все так однозначно?

9 січня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №6013, який змінює правила регулювання підприємницької діяльності у перехідний період. У ньому, серед іншого, йдеться про визнання Господарського кодексу таким, що втратив чинність, а також про скасування штрафних санкцій для постачальників зброї. За документ проголосували 248 народних депутатів.

Для багатьох цей закон став приводом для гучних звинувачень, але ситуація не така однозначна. Скасування штрафів виглядає тривожно тільки на перший погляд. Варто згадати, що штрафні санкції не зникають повністю. Залишаються такі заходи, як пеня 0,1% за кожен день прострочки постачання та штраф 20% за постачання неякісної продукції. Крім того, потрібно не забувати про доволі абсурдну та дублюючу норму з Цивільного кодексу, відповідно до якої державні замовники продовжують вимагати оплату за користування авансовими коштами, що фактично є ще одним видом пені, тобто другою штрафною санкцією за те саме порушення, що вже суперечить Конституції.

Опоненти закону стверджують, що недоброчесні компанії отримали індульгенцію на безкарність. В їхньому світі українські виробники працюють в ідеальних умовах – в Україні ж звісно є і державна підтримка, і безліч кваліфікованих співробітників, і є електрика і немає ракетних обстрілів. Дійсно, цих усіх проблем не має в фейсбуці та у активістів. Тому санкції та штрафи потрібно не скасовувати, а навпаки – посилювати.

Особливо цинічно в цьому контексті звучить аргумент – навіщо ви підписували договори, якщо бачили такі умови? Потрібно було вимагати в Замовника змінювати умови перед підписанням договору. Для людей, які далекі від виробництва, які не знають, що таке податки, зарплати працівникам, розрахунки з постачальниками тощо, подібного аргументу достатньо, щоб вважати свою позицію єдиноправильною.

Також не потрібно забувати і про давню українську практику подвійних стандартів, коли перед законом всі рівні, але є і "рівніші". Для одних підприємств терміни постачання будуть переноситися стільки, скільки потрібно, а для інших – не будуть враховуватись як форс-мажор навіть знищення ракетним обстрілом виробничого цеху. Хтось отримає мільярди попередньої оплати з поставкою в наступному році, а для інших буде оплата, по факту постачання. І це реалії життя, реалії роботи однієї закупівельної Агенції.

Пропозиції щодо посилення санкцій виглядають привабливо для суспільства і додають лише політичних та публічних балів для патентованих борців з корупцією і відвертих популістів. Але наслідки від їхній закликів та дій можуть мати зворотний ефект. Як показує досвід, компанії, що мають намір шахраювати, готові підписувати контракти навіть із найжорсткішими штрафами. Таких прикладів з 2022 року мільярдів на 2 доларів. Водночас реальні виробники, які стикаються з додатковими фінансовими ризиками, можуть відмовитися від роботи з державними замовниками. Замість того, щоб створювати умови для розвитку виробництва та підтримувати українські підприємства, надмірне посилення санкцій може відлякати чесних постачальників і підірвати обороноздатність країни.

Рішення проблеми не лежить у площині подальшого ускладнення умов для бізнесу. Потрібно встановити чіткі правила гри, які будуть однаковими для всіх. Умови контрактів мають бути прозорими, а контроль за їх виконанням – ефективним. Тільки так Україна зможе захистити своїх виробників, забезпечити армію якісною продукцією та уникнути корупційних ризиків.

Закликати до більш жорстких штрафів – це просте, але неефективне рішення. Справжній виклик – створити умови, які б унеможливили корупцію і водночас підтримували бізнес, що працює для обороноздатності країни.