Неправильні цілі
Прочитав уважно матеріал "Бабель", щодо конфлікту між Міністерством Оборони, Агенцією Оборонних Закупівель, Центра Протидії Корупції, Офісу Президента, Депутатів Верховної Ради - це я перераховую тих, хто фігурує в статті, як учасники суперечок, бенефіцій, центру прийняття та оцінки прийнятих рішень тощо.
Єдині хто не фігурують в цій статті - ЗСУ та Сили Оборони.
Бо вони, як не мали достатньо боєприпасів та озброєння - так і не мають.
Враження складається таке, що цілепокладання у сторін, що сперечаються, різні: посади, політичний піар, вплив, контроль, організація бюрократичних процедур, боротьба з корупцією...
Вони всі щось досягають або програють, боряться....
А зброї, як не вистачало, так і не вистачає.
А насправді під час війни, цілеспрямування у всіх мало б бути одне - наявність боєприпасів та озброєння в Силах Оборони України для нищення ворога та всебічне забезпечення ЗСУ будь-якими методами.
І тоді жити стає простіше і легше, бо зникає внутрішня шизофренія, з'являється мета, яка не контрастує з реальністю, а власне життя набуває сенсу та гідності.
Треба ставити правильні цілі.