Казахстан заборонив депутатам використовувати на засіданнях парламенту російську мову
Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на Inosmi.ru, про це йдеться в статті польського видання Wpolityce "Путін втратив не тільки Україну, а й Казахстан".
У ній зазначається, що спочатку минулого року президент Нурсултан Назарбаєв ухвалив рішення про переведення казахської писемності з кирилиці на латиницю, а на початку цього року він вирішив, що на засіданнях парламенту в Астані можна буде користуватися тільки казахською мовою. Досі депутатам дозволялося виступати там також російською. Величезне, можна сказати, цивілізаційне значення, має особливо перший крок: це відхід від російськомовної культурної сфери і розворот у бік Заходу.
Це, як зазначає автор статті, погана новина для Кремля, адже найбільша держава Середньої Азії вирішила залишити московську сферу впливу. Однак росіяни лише традиційно сиплють погрозами, але не вживають жодних дій, щоб зупинити розпочатий процес. Вони занадто зайняті іншими подіями, які поглинають всю їхню увагу, а тому не можуть рішучіше відповісти на кроки Астани.
Для багатьох російських коментаторів рішення Казахстану стало повною несподіванкою. Досі керівництво цієї країни поводило себе стосовно Росії дуже обережно і навіть пасивно. Це було пов'язано з історичним досвідом казахського народу. У сталінські часи більшовики знищили і без того нечисленні казахські еліти, а в 1940 році СРСР перевів казахську мову на кирилицю. Довгі роки радянська влада в рамках програми з підпорядкування величезних безлюдних казахських територій переселяла туди росіян. Внаслідок масштабної колонізації частка корінного населення в Казахстані стала найнижчою серед всіх радянських республік.
За даними перепису 1959, казахи становили лише 30% населення Казахської Радянської Соціалістичної Республіки. Потім ситуація почала поступово змінюватися, зокрема, завдяки тому, що казахи ("мусульмани-атеїсти") заводили більше дітей, аніж росіяни ("православні атеїсти"). Незважаючи на це в 1989 році, напередодні розпаду СРСР, представників казахського народу було в республіці лише 39,7%.
Казахстан багато років поспіль залишався настільки лояльним стосовно Москви, що та навіть не бачила необхідності в створенні там "російської партії". Втім, який у цьому був сенс, адже з 1991 року російська стала в цій країні другою державною мовою. Але зараз у казахському парламенті немає навіть сильного проросійського угруповання, хоча росіяни залишаються в Казахстані помітною національною меншиною (25%).
Водночас Назарбаєв проводив поступову, але послідовну політику казахізації, яка включала в себе, зокрема, будівництво нової столиці Астани, що розташована далеко від російськомовних центрів (Алма-Ати і Караганди). Перепис, проведений у 2009 році, показав, що казахи становлять вже 63,1% населення країни.
Можливо, Назарбаєв не поспішав би зі своїм рішенням, якби не напад Росії на Україну. Росіяни здобули успіх тільки в Донбасі і в Криму, тобто в практично повністю російськомовних регіонах. Там, де існувала мовна альтернатива і культурний бар'єр, їм довелося зупинитися. Українські події показали, що власна мова - основа безпеки країни. Виявилося, що мова може зіграти ключову роль у збереженні територіальної цілісності держави, тому прийшов час прийняти рішення.
Назарбаєв, як вважає автор статті, вибрав вдалий момент: у Росії, яка зайнята конфліктом із Заходом, а також збройними конфліктами в Сирії і в Україні, і яка перебуває під санкціями зараз немає сил, щоб вплутуватися в новий спір. Тож проводити революційні зміни казахам ніщо не заважає. Довгострокові ефекти цих реформ буде видно через якийсь час, але вже зараз зрозуміло, що Росії нічого хорошого вони не принесуть.
