Рада пропонує Кабміну внести зміни до постанови про оборонні закупівлі, щоб спростити роботу підприємств ОПК, - "слуга народу" Янченко
Нардепи та представники підприємств ОПК пропонують внести зміни до постанови Кабміну №1275 про здійснення оборонних закупівель.
Про це під час засідання робочої групи щодо покращення інвестиційного клімату в оборонній галузі заявила голова ТСК з питань захисту інвесторів, нардепка "Слуги народу" Галина Янченко, інформує Цензор.НЕТ.
За словами нардепки, є три найбільші проблеми, які на сьогодні стримують подальший розвиток та динаміку приросту в ОПК.
"Перше - це питання певних обмежень та дискримінаційних норм в держзакупівлях. На сьогодні, враховуючи фактичну заборону експорту з одного боку, а з іншого - практично законодавче обмеження прибутковості, ми мусимо переглянути правила держзакупівель, щоб наші виробники змогли дожити до моменту, коли знову буд відкритий експорт та до моменту, коли Україна переможе та ОПК зможе стати одним із ключових драйверів української економіки, створювати високооплачувані робочі місця та сплачувати податки", - зазначила Янченко.
Другий напрямок, за словами парламентарки, доступ до фінансових інструментів.
"І третій напрямок, можливо треба буде переглянути певні правила, те, що стосується експорту українського озброєння. Ми зацікавлені в тому, щоб українські підприємства працювали на 100% від своїх потужностей. На сьогодні низка підприємств, на жаль, лише на частку потужностей завантажено. Тому що лише невелику частину може викуповувати держава", - додала вона.
Під час засідання обговорювали зміни до Постанови Кабінету Міністрів №1275, які робоча група при ТСК разом виробниками розробили і направили на розгляд Уряду.
"У нас до цієї постанови було 7 пропозицій. В рамках переговорів, які ми проводили останні 2 місяці ... ми дійшли до компромісного варіанту на сьогодні. Наполягаємо на тому, щоб принаймні 4 норми максимально оперативно були враховані у постанові №1275. ... Ця постанова працює на час воєнного періоду, але ми бачимо суттєві обмеження для ринку. Тобто на сьогодні ми стикнулися із ситуацією, коли у нас є практично повна монополія замовника, фактично диктат умов замовника", - сказала голова ТСК.
Що пропонує робоча група
"Перше. Перегляд підходу до санкцій за прострочення контракту. На сьогодні ми стикаємося із ситуаціями, коли кількість штрафу та сума штрафу можуть перевищувати прибуток контракту. ... Крім цього, коли компаніям сплачується аванс, і компанії з деяких причин, іноді об'єктивних, не можуть виконати контракт вчасно, то їм нараховується подвійна облікова ставка за користування цим авансом. На нашу думку ця норма дивна, враховуючи, що виробники насправді не можуть користуватися цими коштами, тому що вони перебувають на спецрахунках казначейства. Відповідно, штрафувати компанії за користування коштами, якими вони не користувалися, є нелогічним", - пояснила вона.
Тому пропонується:
1) Обмежити максимальний розмір штрафу постачальницької винагороди.
2) Якщо компанія не мала доступу до авансових коштів і вони зберігалися на рахунках Держказначейства, в цьому випадку потрібно прописати, що норми Цивільного Кодексу не повинні застосовуватися.
"Друга норма. Питання форс-мажорів. Враховуючи на сьогодні, що практично жодна компанія українського ОПК не виготовляє всі комплектуючі та не збирають на одному підприємстві, пропонуємо унормувати та внести до постанови норму, що форс-мажорні обставини, якщо вони трапилися у співвиконавців або субпідрядників (такі, які становлять +10% від кінцевого продукту). Форс-мажори на цих підприємствах враховувати у випадку прострочення контрактів", - зазначила Янченко.
"Третій пункт. Питання постачальницької винагороди. На сьогодні оплата може здійснюватися замовником як після поставки всіх товарів, так і поетапна оплата поставлених товарів. Ми пропонуємо обов'язково передбачити можливість і зобов'язання замовнику поетапно виплачувати частку прибутку кампанії. Це потрібно, щоб у компаній було принаймні трішки обігових коштів, які вони можуть вкласти, щоб змінити обладнання, закупити додаткову сировину. Або, як буває у випадках виробників дронів та РЕБів, вони замовляють партію комплектуючих і щось із них приходить з дефектами. В такому випадку, якщо в них є частина обігових коштів, вони можуть оперативно докупити товари замість того, що прийшло з браком. Відповідно - встигати вчасно виконувати контракти", - продовжила вона.
"Четверта норма. Питання курсової різниці. На сьогодні по частині контрактів дійсно переглядається сума контрактів при коливаннях валюти, навіть при незначних. Переважно переглядаються умови по контрактах для спецімпортерів. Водночас не завжди такими привілеями можуть користуватися внутрішні виробники. Тому принаймні на суму імпортних комплектуючих ми пропонуємо унормувати питання перегляду курсової ціни", - пояснила Янченко.
Нардепка сподівається, що до кінця цього тижня вдасться зібрати певні пропозиції та формулювання і наступного тижня вийти на Уряд із постановою.
