Ненаправлення на ВЛК, переведення між підрозділами та непоновлення після СЗЧ: Решетилова розповіла, з якими проблемами звертаються військові
Військова омбудсменка Ольга Решетилова підбила підсумки перших 20 днів роботи. За цей час вона отримала понад 3800 звернень від військових. Серед найпоширеніших проблем - відмова у направленні на ВЛК, переміщення між підрозділами та непоновлення після СЗЧ.
Про це Решетилова розповіла у соцмережі Facebook, повідомляє Цензор.НЕТ.
Вона розповіла, що із понад 3800 звернень 302 не стосувалися питань захисту прав військовослужбовців. Решта звернень були по суті.
Як зазначила Решетилова, є два питання-рекордсмени за кількістю звернень – це ненаправлення на ВЛК і лікування та проблема переміщення між підрозділами.
Ненаправлення на ВЛК
"Серед звернень, які отримала я, – ненаправлення на лікування після поранень, на термінові і планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки і гострі постравматичні розлади тощо. Не складно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів", - розповіла омбудсменка.
Решетилова зауважила, що зі звернень видно, що "не виконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу - дуже часто є позицією командира".
"Жодного індивідуального підходу і розгляду. Військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і зрештою дуже часто просто йдуть в СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу", - заявляє посадовиця.
За словами Решетилової, її офіс розбирається у кожному окремому випадку, іноді їй доводиться "в ручному режимі особисто телефонувати командирам, пояснювати ситуацію і просити, щоб підписали рапорт".
Переведення між військовими частинами
Уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців нагадала, що в листопаді військовослужбовцям було обіцяно швидке і зрозуміле переміщення через "Армію+", але дуже часто, за її словами, командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців всупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу.
"Але військовослужбовці - не товар. Вони йдуть служити туди, де відчувають повагу до себе. Тож укомплектованість підрозділу - це найперший показник лідерських якостей командира", - наголошує Решетилова.
За її словами, зараз ці питання також вирішують у ручному режимі, але потрібно шукати системне рішення.
Також посадовиця додала, що чекає на результати перевірки інформації про низьку виконавську дисципліну командирів щодо виконання наказів (по особовому складу) Головнокомандувача ЗСУ, а також наказів та розпоряджень (по особовому складу) начальника Генерального штабу ЗСУ, який готує Центральне управління захисту прав військовослужбовців МО.
Непоновлення на службі після СЗЧ
Решетилова зазначила, що проблема СЗЧ – комплексна й певною мірою є наслідком незабезпечення прав військовослужбовців, постійної ситуації невизначеності для особового складу, виснаження, а в окремих випадках – страху смерті, що цілком природно для живої людини.
"Є звернення від військовослужбовців, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, знаходяться у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення і фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах. Справа в тому, що Державне бюро розслідувань зволікає з розглядом клопотань військовослужбовців про повернення на військову службу, отриманням необхідних документів, оформленням та подальшою передачею до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності", - йдеться у дописі омбудсменки.
За її словами, в подальшому навіть після постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військовослужбовцям військову службу не поновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення, пояснює чиновниця.
Решетилова вважає, що для вирішення для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби, і, за її словами, вони вже розробляються у Збройних силах.
Військовополонені та зниклі безвісти
За словами Решетилової, ця проблема є на третьому місці за кількістю звернень.
Вона зазначила, що попри існування в державі цілої "інфраструктури" для роботи з родинами зниклих безвісти, у рідних зниклих безвісти залишаються запитання, зокрема щодо комунікації з військовими частинами, щодо призначення службового розслідування, надання актів службових розслідувань тощо.
Катування, побиття і жорстоке поводження
"І насамкінець про найскладніше і найстрашніше - про катування, побиття і жорстоке поводження. Наразі я отримала 6 звернень з такими скаргами", - розповіла Решетилова.
В одному з таких випадків, за її словами, командир батальйону перед строєм катував електрошокером військовослужбовця.
"З’ясувалося, що знущання і побиття, дуже часто взагалі без причини, - систематична практика в цьому батальйоні. За моєю заявою ДБР відкрило кримінальне провадження, триває також службове розслідування, командира відсторонено від виконання посадових обов’язків", - розповіла посадовиця, не називаючи батальйон, про який йдеться.
Також вона заявила, що потрібна окрема перевірка й притягнення до відповідальності за бездіяльність, адже про ситуацію в цьому батальйоні орієнтовно з вересня знали всі.
За словами Решетилової, побиті військовослужбовці писали скарги до ВСП і на вище командування, ситуацію фіксувала контррозвідка, але ніхто не вжив жодних заходів.
"І це заслуговує на окрему перевірку, результатом якої має бути сигнал усім відповідним службам і органам - за бездіяльність теж доведеться відповідати. Решту звернень опрацьовуємо і з’ясовуємо обставини. Якщо катування і побиття будуть підтверджені - буде написана заява в ДБР та скерований лист до командування з проханням ініціювати службові розслідування", - додала Решетилова.
