"Колаборанти – це, здебільшого, люди, які нічого не досягли у вільній Україні. Для декого гроші та перспективи роботи на окупантів теж мають значення", - начальник Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець
Якими є результати роботи спільної слідчої групи, до якої увійшли правоохоронці України, Польщі і Литви і в чому особливість збору доказів для Міжнародного кримінального суду? Кому з російських політиків і військових вже пред’явлено підозри? Кого з українців рашисти включили в "розстрільні списки?" На ці та інші запитання в інтерв’ю "Цензор.НЕТ" відповів начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України Андрій Швець.
"НА ЗАХОПЛЕНУ ТЕРИТОРІЮ СЛІДОМ ЗА ВІЙСЬКОВИМИ ПРИЇЖДЖАЮТЬ І СПІВРОБІТНИКИ РОСГВАРДІЇ І ФСБ, ЯКІ ОДРАЗУ ПОЧИНАЮТЬ ВІДПРАЦЬОВУВАТИ МІСЦЕВЕ НАСЕЛЕННЯ"
– Зараз фактично всю правоохоронну систему задіяно в розслідуванні воєнних злочинів. Які з них розслідує Служба безпеки України і як взаємодієте з колегами?
– Із перших хвилин війни Служба безпеки України стала на захист країни разом із військовими, колегами по силовому блоку та волонтерами. Немає такої сфери, де СБУ не була б задіяною – від безпосередніх бойових дій до гуманітарної допомоги тим, хто її потребує.
Стосується це і роботи наших слідчих, які докладають максимум зусиль, аби жоден злочин рашистів не залишився безкарним. Якщо коротко, то ми розслідуємо ті злочини, які законом віднесено до нашої підслідності. Це злочини проти основ національної безпеки і злочини, пов’язані з військовою агресією. Найбільше проваджень зареєстровано за статтею 438 Кримінального кодексу України – порушення законів і звичаїв війни. Це половина від усіх зареєстрованих злочинів з 24 лютого – близько 7 тисяч.
Розслідуючи злочини, передбачені цією статтею, ми рухаємося кількома напрямами. По-перше, це масові розстріли цивільного населення чи військовополонених, по-друге, застосування забороненого Женевською конвенцією озброєння, по-третє бомбардування та знищення об’єктів критичної інфраструктури, житлових будинків, дитячих садків, шкіл тощо.
Слід зазначити, що нам допомагають у документуванні цих злочинів й інші правоохоронні органи: Національна поліція, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро.
– Кожен правоохоронний орган відпрацьовує певну територію чи створюєте спільні слідчі групи?
– По-різному, з огляду на масштаби злочинів країни агресора використовується як механізм створення спільних слідчих груп так і відпрацювання певної території кількома слідчими органами в рамках окремих кримінальних проваджень.
– Якщо порівнювати 2014-2015 роки й те, що відбувається на окупованих територіях зараз, тоді були такі самі воєнні злочини? Чи зараз вони справді діють винятково на знищення нашої нації?
– Зараз усе відбувається інакше, ніж у 2014-2015 роках, тоді таких агресивних дій з боку рашистів не спостерігалось. Зараз це відкрита широкомасштабна агресія. І, як ми бачимо, мотив цієї агресії – знищення українського народу. Тобто зараз ми воюємо за своє право на майбутнє, щоб у ньому була така держава, як Україна.
– Ви сказали, що слідчі зараз працюють на звільнених територіях. Це Київщина, Чернігівщина, Сумщина і частково Харківщина?
– Так, але, водночас, наші слідчі з центрального апарату перебувають і на передовій, зокрема, поблизу Лисичанська, в Краматорську, в Бахмуті… Працюють і там затримують злочинців, яким вдається оголосити підозри.
– А що це за злочинці?
- Це особи з числа громадян України з різних соціальних прошарків населення, які під час тимчасової окупації території України військовими підрозділами рф добровільно надавали допомогу представникам країни-агресора, починаючи від забезпечення продуктами харчування та приміщеннями для проживання, до сприяння у створенні та утвердженні окупаційної адміністрації різного рівня, та добровільного обіймання в них посад, як керівних так і інших допоміжних. Є й особи, які перейшли на бік ворога та взяли участь у бойових діях проти ЗС України на боці країни-агресора, або іншим чином сприяли її представникам у діяльності проти України.
Серед таких людей є ті, які зробили свій вибір давно, мабуть, раніше 2014 року, коли почалися перші серйозні прояви внутрішнього сепаратизму, контрольованого та забезпеченого всіма необхідними ресурсами з боку росії. Вони довгий час не проявляли своїх поглядів й настроїв, та чекали на зручний момент, або перебували на зв’язку із російськими кураторами до відповідної команди діяти за планом.
Але є, на жаль, й такі, які виявилися "пристосуванцями" та, виходячи з діючої на той час ситуації та обстановки, прийняли відповідне рішення про пособництво або допомогу країні-агресору та окупаційній владі. Можливо через якусь вигоду для себе.
Дії вказаних осіб кваліфікуються слідчими або як колабораційна діяльність (до речі, ця стаття нещодавно введена у Кримінальний кодекс України), або пособництво державі-агресору, або державна зрада.
– Заради чого вони це роблять? Заради грошей, ідеї чи чогось іншого? Яка мотивація у колаборантів?
– Це різні люди, здебільшого, які нічого не досягли у вільній Україні. Для декого гроші та перспективи роботи на окупантів теж мають значення.
– А є такі, кого змусили співпрацювати?
– Я знаю про таких, кого змушують, та вони відмовляються. А таких, щоб примусили й вони діяли як колаборанти, не назву.
На сьогодні слідчими органів безпеки за статтею 111-1 Кримінального кодексу (колабораційна діяльність) розслідується більше ніж 600 проваджень, понад 100 особам повідомлено про підозру. З них 56 осіб добровільно обійняли посади, пов’язані з виконанням тих чи інших керівних функцій. Наприклад, Сальдо і Стремоусов. Ми знаємо також про окремих осіб, які в Київській області "відзначилися" своєю роботою на агресора. Вони зараз перебувають під вартою. Після звільнення територій їх було затримано й завдяки місцевому населенню, яке нам допомогло їх викрити, й завдяки інформації, отриманій оперативним шляхом. А подекуди навіть завдяки військовим російської федерації, які здають, впізнають, розповідають про їхні дії.
– Що саме розказують? Як їм допомагали ці колаборанти?
– Допомагали з житлом, харчуванням, паливом, наданням інформації хто і де проживає з правоохоронців, держслужбовців, учасників АТО; порадами, де проживають люди, в яких є значні кошти. Хтось їх проводжав, а дехто навіть мав намір виїхати з ними в росію.
– Після деокупації Київщини дивилася сюжет про затримання одного з таких зрадників, який не виїхав. Він мав дуже здивований вигляд, коли до нього додому прийшли правоохоронці, заявляв, що не розуміє, в чому його звинувачують. А місцеві казали, що він не лише давав наводки на будинки людей, а й сам займався мародерством.
– Так, розумію про кого саме йдеться. Це колишній держслужбовець та правоохоронець, який зрадив Батьківщину. Він спільно з окупантами проводив патрулювання населеного пункту, ходив з ними на шашлики і риболовлю організовував, організовував дозвілля так би мовити. Хотів із росіянами виїхати, але вони наказали чекати їхнього повернення. До речі, кримінальне провадження щодо цієї особи за обвинуваченням у державній зраді вже скеровано до суду.
– Росіяни одразу з так званими "розстрільними списками" приїжджали чи формували їх на місці?
–У нас немає підтвердженої інформації, що вони привозили такі списки в кожен регіон. Але, як нам відомо, на захоплену територію слідом за військовими приїжджають і співробітники росгвардії та фсб, які одразу починають відпрацьовувати місцеве населення, проводити так звані фільтраційні заходи. Долучаються колаборанти, які починають усіх здавати, й вони "працюють" із населенням.
– Голова Верховного суду в інтерв’ю нашому виданню розповідав ще в березні, що на захоплених територіях окупанти ходять по домівках суддів. Тобто вони вже мають якусь інформацію, коли їдуть, і щодо суддів, і, вочевидь, щодо правоохоронців.
– Дійсно це правда. Ми ж бачимо російські телеграм-канали, де вони іноді опубліковують дані співробітників СБУ і ГУР. Ми збираємо докази їхньої злочинної діяльності, дані тих, хто там працює, а вони збирають усю можливу інформацію про нас. Та й ті, хто виїжджав 2014 року, напевно, вивезли з собою багато даних про співробітників, про наявні об’єкти критичної інфраструктури, про військові об’єкти.
– А вони загалом існували, ці так звані "розстрільні списки"? Наскільки вони достовірні? Бо про них напередодні багато говорили. Що, мовляв, у тих списках є політики, правоохоронці, громадські активісти, журналісти. Та й після вторгнення згадували.
– Були ці списки. Та, здебільшого ця інформація в них дещо застаріла.
– Генеральними прокурорами України, Литовської Республіки і Республіки Польща 25 березня цього року підписано угоду про створення спільної слідчої групи для забезпечення скоординованого розслідування воєнних злочинів і злочинів агресії. Чи можете розповісти про перші результати роботи цієї групи?
– Спільну групу створено для розслідування базового кримінального провадження, що стосується військової агресії. До нас вже приїжджала слідча група з Литовської республіки. Ми проводили з ними спільні виїзди на деокуповані території Київської області, допити потерпілих і свідків, огляди з експертами, які також приїхали з метою документування злочинів. На цей час в Україні працюють слідчі з Республіки Польща, які спільно з нашими слідчими та прокурорам проводять відповідні процесуальні дії поруч з лінією фронту.
Коли ми зустрічалися з колегами з цих країн, вони розповідали, що дуже переймаються цією агресією росії, бачать, який спротив чинить Україна, і справді хочуть допомогти. До того ж, вони відчувають, що їхні країни можуть стати наступними, прагнуть цьому запобігти.
– Вони опитують потерпілих при перетині кордону чи коли ті вже перебувають у країні?
– Вже в країні перебування.
– Вони їх шукають чи люди самі звертаються до правоохоронців?
– Зазвичай, люди не знають куди саме звертатися до правоохоронців за кордоном з питань військової агресії рашистів в Україні, тому слідчі з інших країн знаходять наших громадян і допитують як свідків.
Слідчі цієї спільної групи як самостійно виконують певні слідчі дії на території інших країн, так і збирають аналітичні дані з усіх областей, де скоєно злочини, які будуть цікаві Міжнародному кримінальному суду. Такі як зґвалтування, знищення інфраструктури, розстріли, катівні, вивезення в росію наших дітей.
– Які ще злочини пов’язані з агресією рф розслідують слідчі спецслужби ?
– Розслідуємо також окремі кримінальні провадження пов’язані з геноцидом українського народу, в яких вже є три підозри за фактами закликів до геноциду.
– Кому їх пред’явлено?
– Директору з мовлення російського пропагандистського телеканалу RT Антону Кузнєцову-Красовському, який закликав до ліквідації української державності й знищення українців. І Армену Гаспаряну – автору книги "Денацификация Украины. Страна невыученных уроков", яку, до речі, цитує путін, коментуючи своє ставлення до того, що зараз відбувається. Цю книгу видано 2017 року. Я не пам’ятаю, яким був тираж, але, за нашою інформацією, половину його було викуплено адміністрацією президента росії. Потім вони її роздавали. І фактично ті погляди автора, які в ній відображені, пізніше стало цитувати військово-політичне керівництво російської федерації.
– Фактично в ній закладено ідеологію цієї війни?
– Справді, більшість наративів, озвучених "людиною з бункера", збігаються зі змістом книги.
"ТОЙ, ХТО ДАВАВ КОМАНДУ - ВВАЖАЄТЬСЯ ЗЛОЧИНЦЕМ, ЯКОМУ ДОВЕДЕТЬСЯ ВІДПОВІДАТИ"
– Які злочини ви відносите до фактів геноциду?
– На даний час слідчими розслідується 5 кримінальних проваджень за такою кваліфікацією, в яких досліджуються обставини насильницьких злочинів проти цивільного населення з наслідками масового характеру.
Для розуміння, в рамках цих проваджень нами відшукуються місця масового поховання загиблих від дій рашистів громадян, приміщення, які використовувались окупантами для масового утримання заручників в нелюдських умовах та як катівні, проводиться ідентифікація тіл загиблих, фіксуються наслідки артобстрілів та бомбардувань об’єктів цивільної, критичної та транспортної інфраструктури, а також невійськових об’єктів промислового значення, пошкодження та руйнування яких спрямовано на знищення запасів палива та продовольства в Україні, ускладнення транспортної логістики, та в цілому на утворення неприйнятних для проживання умов в окремих регіонах.
Для прикладу, в рамках одного з таких проваджень нами вже отримано висновок комісійної експертизи, який підтверджує, що дії представників рф, вчинені з метою знищення українців як членів національної групи, насильного переміщення (депортації) українців з території України на територію російської федерації, руйнування міст, сіл, позбавлення їх електро-, газо-, водопостачання та водовідведення, руйнування медичних закладів та закладів освіти, завдання постійних ракетно-бомбових та інших ударів є створенням для українців життєвих умов, розрахованих на їхнє повне або часткове знищення, що, відповідно до пункту С статті 2 "Конвенції про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього" від 9 грудня 1948 р., є геноцидом.
– Скільки наразі розслідується проваджень щодо насильницької депортації українців у рф із Маріуполя, окупованих міст і сіл Херсонщини й Харківщини та до Білорусі – з Київщини? Чи маєте ви інформацію про заборону їхнього виїзду з території рф?
– Слідчі СБУ розслідують 8 кримінальних проваджень, в яких досліджуються обставини примусового переміщення і депортації українців військовослужбовцями зс рф із тимчасово окупованих територій Донецької області, а також раніше окупованих населених пунктів Київської й Харківської областей.
За матеріалами проваджень такі факти мали місце у Маріуполі, де в березні-квітні цього року в російські міста Анапу й Саранськ примусово вивезено сім’ї з дітьми, а також малолітніх і неповнолітніх дітей, зокрема тих, які перебували на лікуванні в Обласному дитячому кістково-туберкульозному центрі, який розташовано у Маріуполі.
У березні 2022 року військовослужбовці зс рф тільки з Верхнього Салтова Харківської області шкільними автобусами примусово вивезли в росію 50 місцевих жителів, переважно жінок і дітей.
Також розслідуються й окремі випадки примусового вивезення літніх людей у білоруське місто Гомель.
Інформація про кількість примусово переміщених на територію рф й білорусі осіб поступово збирається, накопичується і систематизується під час розслідування, у взаємодії з іншими правоохоронними органами, під час проведення слідчих (розшукових) дій, шляхом отримання інформації від родичів, знайомих, жителів деокупованих населених пунктів тощо.
Слідчі й оперативні підрозділи вживають усіх можливих заходів для встановлення місцеперебування всіх примусово переміщених осіб.
Ці факти також кваліфікуються як порушення законів і звичаїв війни.
– Є правові механізми допомоги таким людям?
– Це питання більше належить до компетенції Міністерства закордонних справ, Міністерства соціальної політики і Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України.
Ми можемо рекомендувати громадянам, які не зі своєї волі опинилися на території країни-агресора, не підписувати жодних документів щодо біженства, тимчасового притулку або дозволу на тимчасове проживання. За змоги уникати будь-яких маніпуляцій з паспортом громадянина України (печаток, позначок тощо), вимагати залишення власних документів згідно з Женевськими конвенціями. Слід відмовитися від поїздки у табір для переміщених осіб (депортованих). Краще за все з території рф дістатися в будь-яку третю – безпечну – країну, куди можна. Це може бути Естонія, Литва, Латвія, Грузія тощо. А вже там обов’язково звертатися до посольств України, які допоможуть скласти маршрут виїзду і забезпечать надання іншої необхідної консультативної й консульської допомоги для забезпечення повернення в Україну.
– Навіщо вони вивозять у росію дітей? Є якась інформація, яка пояснювала б це?
– На нашу думку, це марна спроба впливу верхівки політичного керівництва на показники демографічної кризи в росії але, що там в голові у путіна, насправді, ми не знаємо.
– За результатами роботи спільної слідчої групи вже пред’явлено комусь підозри?
– За результатами проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях повідомлено про підозру 21 особу з числа вищого керівництва рф. Це Шойгу С.К., Герасимов В., Золотов В.В., Матвієнко В.І., Наришкін С.Є., Медвєдєв Д.А., Бортніков О.В, Колокольцев В.О., Володін В.В., Щоголєв І.О. та інші. А також 422 депутати державної думи рф.
Наразі слідчі досліджують обставини ролі вказаних осіб у підготовці військової агресії та їх ідеологічного спонукання військовослужбовців рф до вчинення на території України воєнних злочинів, зокрема вбивств, катувань, сексуальних знущань із громадян України.
Під час розслідування ми також робимо акцент на ідеологічну складову військових злочинів, які вчиняють військовослужбовці рф. Зокрема досліджуються виступи, заяви і публікації в засобах масової інформації високопосадовців рф, у яких останні акцентують увагу на проявах націоналістичних ідей серед українців, які потрібно "вгамувати", про те, що "росіяни і українці – один народ"; "2014 року в Україні відбувся державний переворот, внаслідок якого до влади прийшли неонацисти і радикали"; "порушення прав російськомовних громадян України і заборони російської мови в Україні"; "належності українського народу до так званого "русского мира"; "про те, що територія Автономної Республіки Крим, а також території південних і східних областей України є "исконно русскими землями".
Після дослідження цих матеріалів буде призначено відповідні психолого-лінгвістичні експертизи, які мають вирішити питання причинно-наслідкового зв’язку між вказаними виступами вищого військово-політичного керівництва рф і вчиненням воєнних злочинів на території України.
Але, повторюсь, головним завданням усіх національних органів досудового розслідування є передусім проведення досудового розслідування цих злочинів і збирання доказів причетності вищого політичного і військового керівництва рф до розв’язання і ведення агресивної війни, які можуть бути використані у МКС.
– Прокурор МКС Карім Хан в інтерв’ю виданню Le Monde заявляв, що в Україну буде спрямовано групу із 42 слідчих. Чи прибула ця група? Вона працюватиме самостійно чи разом зі слідчими СБУ?
– Ми проводили з ними вже кілька зустрічей. Нині напрацьовуються механізми взаємодії (зокрема процесуальні) з ними українських слідчих і прокурорів з метою спільної роботи з документування воєнних злочинів рф проти України.
Слідчі Головного слідчого управління Служби безпеки України під час розслідування злочинів цієї категорії використовують практичну допомогу експертів Міжнародного кримінального суду, які перебувають в Україні й співпрацюють із ними під час проведення слідчих і процесуальних дій з метою здобуття доказів, які може бути використано у МКС.
– Усі росіяни виїхали з деокупованих територій чи когось дорогою "загубили"?
– На деокупованих територіях всіма силовими структурами проводяться фільтраційні та пошукові заходи з метою виявлення як осіб, які допомагали та сприяли окупантам, так і тих, які з якоїсь причини залишились на нашій території та можуть переховуватися вже тривалий час. Так, нещодавно в Броварському районі в одному з невеликих населених пунктів нами було виявлено та затримано російського снайпера, який пробув там вже більше місяця після деокупації. У нього в кишенях була велика кількість викрадених прикрас із золота. Ці золоті вироби вже пред’явлені слідчими для впізнання людям. Цьому військовому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Найближчим часом, після завершення необхідних слідчих та процесуальних дій, плануємо скерувати до суду.
– Просто прийти з війною в Україну – це саме собою вже є злочином. Тобто будь-яка людина, яка зайшла на нашу територію зі зброєю, це ж злочинець?
– За Женевською конвенцією комбатанти не є злочинцями. Та конвенція захищає військових нижчого рядового складу, які не вчиняли злочинів проти мирного населення. А от той, хто їм давав команду, вважається злочинцем, якому доведеться відповідати.
– Російським військовим і політикам підозри пред’являються заочно. А що далі, адже вони перебувають у росії?
– Слідчі Служби безпеки України діють в межах чинного кримінального процесуального законодавства. За діючим механізмом, станом на сьогодні в наших силах після оголошення підозри такій категорії злочинців, оголосити їх в міжнародний розшук і звернутися до суду із клопотанням про надання дозволу на обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також затримання з метою приводу до суду. Для встановлення їхнього місцезнаходження та вручення відповідних процесуальних документів слідчими використовується процедура міжнародного співробітництва.
– Тобто якщо вони поїдуть у якусь країну, їх там затримають?
– Залежить від конкретного випадку та обставин вчинення злочину, а також особи, яка розшукується, її посада, соціальний статус. Оскільки, відповідно до Статуту міжнародного бюро Інтерполу, якщо розшук особи підпадає під критерії політичного переслідування, то її розшук на міжнародному рівні не здійснюється.
– То що, вони так і залишаться непокараними?
– Ні. Ми для того й збираємо докази для МКС, щоб міжнародною судовою інстанцією їх було визнано злочинцями.
– СБУ часто публікує перехоплення розмов російських військових. А як на такі розмови реагуєте процесуально?
– Матеріали перехоплених розмов російській військових оформлюються згідно з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства і долучаються до матеріалів відповідних кримінальних проваджень з метою використання їх у подальшому як доказів вчинення воєнних злочинів російською федерацією проти України, встановлення та ідентифікації осіб, як безпосередньо причетних до їх скоєння, так і тих, які віддавали відповідні накази.
Цей спосіб отримання доказів – один із найефективніших з позиції доведення умислу особи на вчинення злочину й встановлення кола інших осіб, причетних до його скоєння, визначення їхньої ролі у цьому.
Слідчі СБУ спільно з іншими правоохоронними органами формують відповідну базу аудіоматеріалів, на яких відображено розмови військових рф, за допомогою якої в подальшому буде можливо ідентифікувати відповідних осіб і встановити обставини вчиненого ними злочину.
– Скільки проваджень відкрито за фактами катувань?
– За фактами катування військовослужбовцями збройних сил рф на тимчасово окупованих територіях України полонених українських військовослужбовців і цивільного населення розслідується 26 кримінальних проваджень, у яких досліджуються численні факти катувань.
– У Київській області було багато катівень?
– Одну з таких катівень російські військові облаштували в приміщенні школи в Катюжанці, ще дві було в Димері – на території промислового об’єкта і в райуправлінні поліції. А в лісі поблизу села Красний Ріг Бучанського району чотирьох людей змусили викопати ями, у яких їх і утримували. Одного з тих, кого там тримали, закатували до смерті. При огляді експерти виявили відсутність у цієї людини очей.
У ще одній катівні в Бучі було замордовано 12 чоловік.
– Навіщо людей катували? Щось хотіли дізнатися чи задля розваги?
– Щоб дізнатися, хто і де працює, кого підтримує, які настрої, хто передавав дані про переміщення російських військ. Катували і тих, хто відмовлявся з ними співпрацювати, як наприклад селищний голова у Вишгородському районі.
Зараз перебувають під вартою четверо громадян України, які свого часу виїхали з Донецька і проживали в одному з населених пунктів Вишгородського району. Вони фактично здійснювали функції так званої поліції, діючи в інтересах росії і її збройних сил. Вони зокрема й вчиняли такі дії. Люди дають показання, розповідають, що саме вони робили. Так само російські військовослужбовці, яких було там затримано, підтвердили, що вони разом із ними працювали.
– Було чимало повідомлень про збиті літаки, які бомбардували об’єкти критичної інфраструктури, житлові будинки, й затримання пілотів. Що з цими пілотами? Чи пред’явлено їм підозри?
– Слідчі СБУ на сьогодні розслідують кримінальні провадження за підозрою 3 пілотів збройних сил рф, які неодноразово здійснювали бойові вильоти, під час яких завдавали бомбових ударів по цивільній інфраструктурі міст Харкова, Балаклеї, Куп’янська, Ізюма Харківської області й Конотопа Сумської області. Всі вони перебувають під вартою.
– Чи встановлюєте особи інших пілотів, які беруть участь у війні, але ще не потрапили в полон?
– Так, робота триває й у цьому напрямі. У рамках кримінальних проваджень проводимо слідчі (розшукові) дії з метою встановлення й інших осіб із числа командування військово-повітряних сил зс рф, причетних до планування, підготовки й віддання наказів про здійснення бомбардувань невійськових об’єктів і об’єктів критичної інфраструктури на території населених пунктів Харківської, Сумської, Миколаївської областей і в інших регіонах України, що постраждали через такі дії.
– Чи створено загальну базу зруйнованого й пошкодженого майна? Яку суму збитків наразі вже встановлено?
– Є відповідні напрацювання щодо механізму створення й наповнення такої бази у взаємодії з іншими органами влади.
У ЗМІ постійно публікується інформація щодо збитків, причому вони постійно збільшуються. Так, за наявними даними, сума збитків, завданих інфраструктурі через війну, вже перевищує $105,5 млрд.
Та безпосередньо до завдань органів досудового розслідування, зокрема слідчих СБУ, входить встановлення й фіксація всього пошкодженого і зруйнованого майна і встановлення обсягу завданих державі й громадянам України збитків.
У кримінальних провадженнях слідчими Служби безпеки України вже призначено велику кількість (понад 200 лише за подіями в Київській області) судових експертиз, зокрема комплексних, і постійно ведеться робота зі збирання матеріальної й доказової бази для призначення таких за новими фактами в інших регіонах.
Для СБУ важливо, аби російські окупанти відповіли за кожен, навіть найменший злочин, який вони вчинили щодо України. Тому ми цілодобово працюємо, щоб встановити причинно-наслідкові зв’язки і так задокументувати рашистів, щоб їм просто неможливо було уникнути покарання.
Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"
