Справи проти волонтерів: що стоїть за обшуками і чи хоче влада посварити волонтерів і суспільство
"О, поліція таки прочитала, як посадити волонтерів. В мене обшук", - написав волонтер, який займається пошуком автівок для армії.
Пізніше столична поліція заявила, що це вона проводить обшуки у справі про продаж автомобілів, які потрапили в Україну як допомога від іноземних держав.
"Українська правда" отримала підтвердження від поліції, що саме в цій справі проходять обшуки у Літинського.
"Правоохоронці встановили, що чоловіки з метою отримання прибутку, продавали автотранспорт, який надходив в Україну як гуманітарна допомога від іноземних держав та призначався для потреб ЗСУ. З метою прикриття своєї діяльності фігуранти використовували наліпки громадських організацій", - йдеться в повідомленні Нацполу Києва.
В поліції зазначили, що слідчі дії, у тому числі обшуки проходять у Києві, Київській області та Львові.
"За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України - незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, або під час надзвичайного або воєнного стану. Санкція статті передбачає позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади", - зазначено в повідомленні.
Станом на 12 дня сам Літинський повідомив, що обшуки тривають, а його дружину забрала швидка з передінфарктним станом.
"Дружину з дітьми тримали біля двох годин, відмовляючись попросити сусідів зайти. Відмовили в базовому праві – праві на юридичну допомогу. Лікарі констатували передінфарктний стан... 7-8 дорослих чоловіків...", - зазначив волонтер у своєму дописі.
Це вже щонайменше третій випадок обшуків у волонтерів у Львові за останні тижні.
Два тижні тому у завезенні автівок під виглядом гуманітарної допомоги запідозрили відомого львівського художника Олеся Дзиндру. А 31 серпня у Львові провели обшуки на підприємстві у волонтера Олега Яницького. Теж через гуманітарну допомогу.
В усіх провадженнях фігурує та ж ч. 3 ст. 201-2 – це нововведення законодавців щодо запобігання зловживань гуманітарною допомогою.
Крім того, всі провадження, про які відомо ЗМІ, виникли внаслідок так званої контрольної закупки.
Наприклад, у справі Дзиндри ця історія в переказі одного зі знайомих волонтера виглядає так. "До нього звернувся представник одного з військкоматів і попросив купити авто, гроші за яке відшкодують. А коли волонтери попросили переказати гроші на рахунок, він почав говорити: "Йо, дядьку, який рахунок, ти ж у баб гроші назбирав, давай ми повернемо готівкою. Ну ок, повертайте, і тут раптом прийшло СБУ", - розповідає знайомий Дзиндри.
Цікаво, що 3 вересня Літинський повідомив, що він купував автомобіль для військових МВС, а до цього допомагав підрозділам Нацгвардії. З оприлюднених матеріалів випливає, що обшук проходить через інший автомобіль – Nissan.
Літинський часто описував принципи і здобутки своєї роботи. "На сьогодні наша група ввезла понад 250 автомобілів для ЗСУ. Що ми робимо? Купуємо авто у Європі, оформляємо документи, організуємо водіїв для перевезення їх до Львова і далі по цілій Україні в рамках запитів від підрозділів армії", - написав Літинський.
В чому законодавча вилка для волонтерів вже після початку проваджень проти них написав ще один відомий волонтер, письменник Андрій Любка.
До нього звернулася одна державна інституція, яка вирішила перерахувати одноденну зарплатню всього колективу і купити за ці гроші 2 автомобілі для підрозділів, у яких служать її працівники.
"Ясна річ, ця інституція не може переказати ці гроші мені як фізичній особі (навіть попри те, шо мій рахунок зареєстрований у податковій як волонтерський). Тому ідея була така: інституція перераховує ці кошти на рахунок благодійної організації, а вже та перераховує мені, а я - відповідно - купую для інституції два автомобілі", - розповідає Любка.
"Але й так не можна, бо ті автомобілі, які заїжджають через кордон "на армію", держава вважає гуманітарною допомогою. А відповідно я не можу організації передати "гуманітарну допомогу", бо вона апріорі безкоштовна. Тобто якщо якась інституція, організація, фірма, сім'я чи просто військові самі скинулися і попросили мене купити для них терміново машину, то це неможливо, бо "гуманітарна допомога" апріорі безкоштовна", - пояснює письменник-волонтер.
"В чому ж підвох, у чому ж проблема? Проблема в тім, що це ніяка нахуй не гуманітарна допомога!!! Це куплені за наші кровні українські гроші товари, які ми передаємо для армії! Не існує в природі "Волонтерів Великобританії", як у цій митній декларації, бо насправді цю машину я придбав за кордоном за ваші внески, тобто за українські гроші! Це ніяка блядь не гуманітарна допомога!", - емоційно резюмує Любка.
Тобто, все, що ми звично називаємо гуманітарною допомогою – від панчіх до автівок і дронів – це все куплене.
Це волонтерська допомга, яка в законодавстві прописана як гуманітарна.
"І після цього ми чуємо про те, як держава іншою своєю рукою (чи лапою) відкриває кримінальні справи на волонтерів, переслідує, заважає працювати, буцімто за "продаж гуманітарної допомоги", - обурюється Любка.
Юрист Віталій Коломієць вказує, що МВC може мати якусь установку вимагати спеціальні листи від в/ч, детальний облік транспорту і різну непотрібну бюрократію.
"Хтось це робить, хтось не робить, в когось на цю зайву бюрократію просто немає часу. Головне питання лише в цільовому використанні гуманітарної допомоги. Бо закон про гуманітарну допомогу передбачає виключний перелік відповідальності, а це фактично нецільове використання або отримання прибутку від продажу гумдопомоги", - каже юрист.
"І правоохоронці давлять на те, що хтось бере гроші, за привезену машину, або дає авто військовим і знову бере кошти для наступної купівлі. Зараз багато так працює – завезли машину, поки ремонтують, хтось просить швидше дати. Тобі дають за неї гроші і ти за них їдеш купувати нову. Тобто для людей, чисто по справедливості, це має виглядати, що авто йде військовим - а чи самі військові на це авто збирають, чи волонтери, чи інші громадяни, то не суттєве питання", - додає Коломієць.
"Зрозуміло, що гуманітарна допомога не береться нізвідки – хтось її купляє. Або її купують за кордоном іноземці – це зазвичай медикаменти і речі першої необхідності, бо на військові речі, навіть транспорт, вони не хочуть збирати. А необхідні речі, зокрема транспорт, українці купують для свого війська самостійно – і потім хтось ці речі завозить в Україну і передає військовим", - пояснює юрист, який і сам долучається до волонтерства.
За словами волонтерів, зазвичай за кордоном автомобілі купуються за готівку. При цьому якщо в тій же Польщі ви купите автомбіль без номерів, то він вам обійдеться дешевше ніж з номерами.
"У березні-квітні польські митники навіть на це закривали очі. А на кордоні українському митнику ти показуєш лист, що ти транспорт везеш для певної мети і заповнюєш відповідну декларацію, по якій такий транспорт не можна оформити на себе отримати "техпаспорт" чи продати", - розповідають волонтери.
"І коли МВС каже, що ми торгуємо машинами, то тут вони б'ють в штангу. А як можна продати машину без свідоцтва про право власності. На підставі яких документів з'явиться новий власник авто? Хто завозить по т.з. "гуманітарній декларації", не зможе за цією декларацією розмитнити на себе авто чи поставити на облік і отримати традиційне свідоцтво, бо ця декларація не дає такої можливості", - уточнює Коломієць.
Ще одне питання, яке постає у правоохоронців: "а чому ви віддали автомобіль добровольцям, бойовим медикам чи конкретним військовим, а не військовій частині (як юридичній особі), яка поставить її на облік".
"Тут відповідь проста: для нас автомобіль такий самий розхідник як дрон чи теплик, який передається конкретному бійцю, а не військовий частині. Для волонтерів головне, щоб воно поїхало на війну", - зазначає Коломієць.
При цьому самі військові частини не завжди горять бажанням ставити автомобілі чи інше майно на облік. "Щоб поставити автомобіль на облік, треба щоб під цей автомобіль був водій в штаті. А штатні водії вже розписані по бойовій і військовій техніці. А машина треба розвіднику, мінометному розрахунку чи частині відділення піхоти. А далі авто ти будеш ставити півмісяця на облік в/ч, отримувати номери, хоча саме авто може прожити 3-4 дні чи пару тижнів. І все це головняки, які ніхто на себе не хоче брати" , - кажуть волонтери.
"Або дрон. Ми кому його передаємо? До якої посади прив’язуємо, хіба є пілот мавіка, матраса чи аутела - це ж цивільні дрони? Словом бюрократія ніколи не встигає за реальними подіями – на лінії вогню майже немає живих машин. Хто буде ставити на облік машину, яка коштує 2-3 тисячі доларів, а живе тиждень?" - запитує волонтер.
"Так от т.з. правохоронці думають, що захищають бюрократію, яка ніби дорівнює закону, але насправді роблять величезну шкоду, руйнуючи волонтерський рух та демотивуючи українців. А можливо частина з них просто роблять собі показники в роботі, щоб якось виправдати свої високі зарплати глибоко в тилу. Мені здається таких правоохоронців треба першими перевіряти на приналежність до диверсійних груп ворога", - каже один зі співрозмовників Цензор.НЕТ.
В коментарях під постом про ошук в Літинського той же Любка зауважує, що тепер подумає про те, щоб завести адвоката.
Але такі рейди дратують не тільки волонтерів. Самих військових ставлення до волонтерів і волонтерської допомоги в армії теж насторожує.
"Коли ти кажеш, що хтось готовий передати автомобіль, форму чи генератор, то всі раді. Але коли доходить справа до листа, то починається гемор. В останній раз мене попросили вписати в лист серійний номер товару, що нам мали передати. Як мої друзі в Канаді можуть вписати номер того, що ще не купили? І потім я не розумію як я їм передам в Канаду лист "відповідно до умов воєнного стану вимагаю надати…". В Канаді, "воєнного стану", "вимагаю". Я навіть не хочу це показувати друзям", - розповідає на умовах анонімності Цензор.НЕТ один з військових.
При цьому військові зізнаються, що бували випадки, коли автомобілі від волонтерів перепродували самі військові. "Але в нас, на жаль, не дуже поширені навіть дисциплінарні покарання, бо якщо піти цим шляхом, то бойові виплати втратить не тільки боєць, але і керівництво, а цього ніхто не хоче. Так, поступово колектив проводить самоочищення, але це лишає дуже сумний осад", - додає співрозмовник.
"І ще в мене складається враження, що армію пробують ізолювати від волонтерів. Нам поступово вкладають у вуха, що волонтери – це страшні люди, які прийдуть потім і будуть з нас вимагать гроші за надане майно. Тому мені здається, що це якась цілеспрямована кампанія. Нас вже ізолювали від журналістів, які тепер можуть показувати лише як ми варимо куліш і танцюємо, а тепер ще хочуть і відштовхнути волонтерів", - зізнається військовий.
Про те, що це може бути спрямована кампанія проти волонтерів, підозрюють і вони самі.
"Подивись на соціологію і ти все зрозумієш", - каже одна з волонтерок. Дійсно, на початку липня одне з закритих соціологічних досліджень показало, що, наприклад, підтримка у партії Сергія Притули більша удвічі ніж його політичний рейтинг. Втім, ті ж закриті соціологічні дослідження кажуть, що наразі попиту на партію волонтерів немає. Але проводились вони, звісно, в рамках певних ідей. І, можливо, у владі є група, яка вирішила грати на упередження.
Але у владі свою причетність до таких дій заперечують.
"Нам не до такого, щоб модерувати рішення районних судів про обшуки. Це швидше свавілля місцевих. Може, щоб від себе увагу відволікти", - зауважив один з високопосадовців в коментарі.
Втім, навіть якщо це сваволя правоохоронців або місцевої влади, то припиняти її доведеться центральній владі. Інакше можна повторити помилку Петра Порошенка, який теж свого часу сказав, що влада могла б обійтись без волонтерів.
Тетяна Ніколаєнко
