Насильство, залякування та тиск: українські підлітки на КБФ розповіли про депортацію в РФ. ВIДЕО
Російські загарбники під час окупації тиснуть на молодь, змушуючи їх взяти паспорт РФ.
Про це під час дискусії "Пережити полон: примусова депортація до Росії" в рамках 10-го Київського Безпекового Форуму для молоді, розповіли Анастасія Мотичак з Херсону і харків’янка Ксенія Колдін, передає Цензор.НЕТ.
За словами Анастасії, на Херсонщині рашисти активно пропонували школярам поїздки до таборів окупованого Криму, а тим, хто відмовлявся - погрожували.
"Моя мама не хотіла мене туди відпускати, але директор мого коледжу наполягала. Вона морально тиснула на маму", - сказала вона.
17-річна дівчина заявила, що коли її мама відмовилася, директорка пригрозила забрати її примусово.
Вона розповіла,що в окупованому Криму для дітей були жахливі умови: "Коли я приїхала, нас заселили в кімнати, і перше, що я побачила, це були таргани в шафках, у їдальні таргани були, нам доводилося спати на смердючих простирадлах та подушках".
Також дівчина заявила про фізичне насильство, залякування і тиск з метою примусово оформити російський паспорт. Через 4 місяці вона змогла повернутися до України через Польщу.
Харків'янка Ксенія Колдін розповіла, що вона з молодшим братом - сироти, проживали у Харкові. Початоку повномасштабного вторгнення РФ зустріли у прийомній родині у Вовчанську.
Після окупації дівчину примусово відправили в технікум російського Шебекіно (Бєлгородська область РФ).
"Варіанту відмовитись не було. Брата відправили в літній табір начебто на відпочинок на два тижні. Я зрозуміла, що тут щось не те. Два тижні затягнулися на дев’ять місяців розлуки. Ми хотіли повернутись до України, але я не знала, як. Мене росіяни вмовляли взяти російський паспорт. Через відмову приймати громадянство мене вигнали з гуртожитку", - зазначила вона.
Згодом Ксенія зв'язалась із соцслужбою Харкова, щоб їх із братом повернули до України.
"Його тоді вже взяли в російську родину. Прийомна родина брата почала на нього психологічно тиснути, обірвали між нами контакти. Але я змогла дізнатись його адресу і ми зустрілись, змогла переконати його повернутися до України. Я рада, що ми з братом вдома, його прийняла хороша сім’я. Я рада бути на Батьківщині і вірю в нашу перемогу", - підсумувала вона.
